Бокорван, -на, м. Карбункулъ, огневикъ.
Забри́ндзатися, -дзаюся, -єшся, гл. = забрьохатися.
Знічев'я нар. = знечев'я.
Лічи́льник, -ка, м. Счетчикъ. Я такий собі лічильник, що й досі ще тиї сороківки грошей не налічив.
Накітча́, -ча́ти, с. Обыкн. во мн. ч.: накітча́та. Ягнята вообще, а спеціально — ягнята, родившіеся поздно, послѣ подсчета приплода. Так як найдуться в шматках вівці такі ще, що котяться після щоту їх (їх бува мало), то ягнята ті звуть накітчата або цур-пеки.
Напро́шувати, -шую, -єш, сов. в. напроси́ти, -рошу́, -сиш, гл. Напрашивать, напросить; созывать, созвать, приглашать, пригласить многихъ. Напросила старців і вбогих.
Поморочитися, -чуся, -чишся, гл. Повозиться.
Пучка, -ки, ж. Ум. отъ малоупотребительнаго пука (см.), но употребляется самостоятельно въ томъ-же значеніи. 1) Конецъ пальца на рукѣ, точнѣе: внутренняя часть конца пальца ка рукѣ; иногда въ значеніи: палець. З пучок та з ручок житимемо. Загнала шпичку під ніготь, а тепер пучку обриває. Пучками, та ручками, мовляв, хліб заробляємо. Я собі один одним, як пучка. Давай знімати каблучку з пучки. На одній руці пучки, та неоднакові. 2) Щепотка. Позич мені пучку соли. Ум. пучечка. Панночка, чи глянула на нас, чи ні, — простягла дві пучечки поцілувати.
Ровінь, -ню, м. Равнина.
Роменовий, -а, -е. Ромашковый.
