Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двигонити

Двигони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = Двигатися. І отворив Бог великі кити і всяке живе твориво, всяке повзюче, що двигонить у водах. Опат.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 361.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВИГОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВИГОНИТИ"
Булиголова, -ви, ж. Раст. а) = болиголов. б) Chaerophyllum bulbosum L. ЗЮЗО. І. 167.
Гри́дка, -ки, ж. Часть рала = Жердка 3. Чуб. VII. 400.
Дото́плювати, -люю, -єш, сов. в. дотопи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Оканчивать, окончить расплавку чего на огнѣ. 2)піч. Оканчивать, окончить топить въ печкѣ
Зато́вмистий, -а, -е. Тупоугольный. Затовмистий клин. Н. Вол. у.
Ло́венький, -а, -е., Ум. отъ ловкий.
Посурмити, -млю, -миш, гл. Потрубить.
Пролій, (-лія?), м. Ливень. Вх. Зн. 458.
Стромота, -ти, ж. = соромота. Танець не робота: хто не вміє, то стромота. Ном. № 12476.
Турити, -рю, -риш, гл. Гнать. Чуб. II. 286. Ігнатко безп'ятко з гори свині турить. Ном. № 224, стр. 297.
Умудруватися, -руюся, -єшся, гл. = умудритися. Бач, чортика! Бач. подлюка! як умудрувався. Г. Арт. (О. 1861. III. 105).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВИГОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.