Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двигонити

Двигони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = Двигатися. І отворив Бог великі кити і всяке живе твориво, всяке повзюче, що двигонить у водах. Опат.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 361.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВИГОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВИГОНИТИ"
Бзина, -ни, ж. = бузина. Желех. Шух. І. 18. ЕЗ. V. 89.
Буришечка, -ки, ж. Ум. отъ буришка.
До́льній, -я, -є. Нижній. Рад я жить над горою, кину дольню персть. Чуб. ІІІ. 18.
Дрібуши́ти Cм. дрібошити.
Копаня 2, -ні, ж. Деревянная заслонка къ печи. Вх. Зн. 28.
Натирачка, -ки, ж. У сапожн.: деревянный брусокъ для приглаживанія каблука. Сумск. у.
Неґречний, -а, -е. Неучтивый, невѣжливый.
Остень, -ня, м. = ості. Лохв. у.
Пожиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Пользоваться.
Трачення, -ня, с. Расходъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВИГОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.