Блякнути, -ну, -неш, гл. = блекнути. Паростки манньолій блякнули і жовкли.
Бобковий, -а, -е. Лавровый. Бобкове листи.
Гіркий, -а, -е. 1) Горькій на вкусъ. Гіркий полинь. 2) Ѣдкій, донимающій. Не лай мене, моя мати, гіркими словами. 3) Несчастный, бѣдственный, горькій. Гірка доля. Гіркий світ, а треба жить. 4) Сопровождаемый горестью, неутѣшный, горькій. Облилася Морозиха гіркими сльозами. Забудь ласощі, паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю. 5) Употребляется часто съ подразумѣваемымъ существительнымъ. Схилившись на стіл, облився гіркими (сльозами), потім устав. Та синові за гіркого (шага) медяник купила. Не дає перевести дихання і через край гіркої (долі) наливає. гіркий лопу́х. Раст. Lappa major. Cм. лопух. Ум. гіренький, гіркенький. Сравн. ст. гірший, гірчіший. Гіренький мій світ.
За́вждішній, -я, -є. = завжде́нний. То було завждішнє змагання.
Зжентичитися, -чуся, -чишся, гл. Створожиться (о молокѣ).
Зімови́к, -ка, м. 1) Погребъ, куда на зиму кладутъ ульи съ пчелами. Уже останнії дикі гуси в вирій полетіли, пасіку в зімовик поставили. 2) = зімовник. Наш таки січовик Печина привіз його з якогось зімовика.
Кругловидий, -а, -е. Круглолицый. Огрядний собі пан, кругловидий, русявий. Ум. кругловиденький. Була кругловиденька, ясноока, уста рум'яні, як вишня.
Ляхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Жить какъ поляки.
Перескочити Cм. перескакувати.
Погребати, -баю, -єш, гл. Побрезгать. Глянь, яка гарна! за таку б кралю і я не погребав.
