Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дамниця

Дамни́ця, -ці, ж. Шашечница. Павл. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАМНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАМНИЦЯ"
А́вторка, -ки, ж. Женщина-авторъ. Желех.
Відпрягати, -гаю, -єш, сов. в. відпрягти, -жу, -жеш, гл. Отпрягать, отпречь. Відпрягли коней. Стор. II. 97.
Запові́тритися, -рюся, -ришся, гл. Запропаститься.
Збанту́рити, -рю, -риш, гл. = збаламутити. Збантурити воду. Харьк. у.
Змандрувати, -ру́ю, -єш, гл. Уйти съ мѣста жительства. Гей, Орфію-небораче! Де ти змандрував від нас? Котл. (1844). 40.3.
Кошарчина, -ни, ж. Небольшая кошара. Полт. г.
Осягнення, -ня, с. Достиженіе. Осягти. Cм. осягати.
Підтовкачка, -ки, м. Въ кабакѣ: тотъ, на обязанности котораго лежитъ подталкивать пьющихъ водку, чтобы она выливалась обратно въ кадь. Кв.
П'ятнадцять, -тьо́х числ. Пятнадцать.
Хоз, -зу, м. Родъ сафьяна. Пятигор. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАМНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.