Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонтарь

Гонта́рь, -ря́, м. Кровельщикъ, покрывающій крыши гонтомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНТАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНТАРЬ"
Викрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. викрастися, -дуся, -дешся, гл. Украдкой выходить, выйти, уходить, уйти. До божого дому стала ще частіше ходити, викрадаючись од дітей. Г. Барв. 370.
Закони́ти, -ся. Cм. законя́ти, -ся.  
Злузнутися, -нуся, -нешся, гл. Слущиться. Удряпнув — дак оце присохло та трохи злузнулось.
Обсяг, -гу, м. Объемъ. Желех.
Понакупляти, -ля́ю, -єш, гл. = понакуповувати. Боже ж, багато всього понакупляли! Славяносерб. у.
Пштирок, -рка, м. Щелчекъ по носу. Вх. Лем. 459.
Розроїтися, -роюся, -їшся, гл. Развестись роями (о пчелахъ). З одного рійка розроїлось їх більш як сто колодок. Стор. II. 100.
Сояшник, -ка, гл. = соняшник.
Фльокотати, -кочу, -чеш, гл. Болтать. Угор.
Цюрком нар. Струей. Цюрком текло з них. Гн. II. 168.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНТАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.