Вивадити, -джу, -диш, гл. Выпречь. Мусів коні вивадити.
Дошква́рювати, -рюю, -єш, сов. в. дошква́рити, -рю, -риш, гл. Дожаривать, дожарить (о жирѣ).
Зворухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сдвинуть съ мѣста, пошевельнуть. Аж заморивсь від натуги, а все таки не зворухнув торби.
Ло́бурь, -ря, м. Неотеса, болванъ, грубый человѣкъ, дубина. Ув. лобуряка. лобури́сько.
Перегучати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать издавать звукъ.
Підмила, -ли, ж. Илъ.
Покарбувати, -бу́ю, -єш, гл. Изрѣзать нарѣзами; украсить вырѣзанной орнаментировкой. Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований.
Полигатися, -га́юся, -єшся, гл. Сойтись, связаться съ кѣмъ. Полигалися з жидами. Латин старий і полигався з Енеєм нашим молодцем, Еней і зятем називався.
Цвікований, -а, -е. Ученый. Цвікований, та не дрюкований. Cм. также варіантъ: Учений, та не дрюкований.
Шо мѣст. = що. Не все ж Біг дарує, про шо люд міркує.
