Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґелкотати

Ґелкота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Ґелґати. Гуси з радощів сичали й ґелкотали. Бор. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛКОТАТИ"
Бісновистий, -а, -е. Бѣсноватый. Екат.
Виваплювати, -люю, -єш, сов. в. вивапити, -плю, -пиш, гл. Бѣлить, выбѣлить известью.
Маню́ній, маню́нький, манюсе(і)нький, манюсю́ненький и манюсю́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий. Очень маленькій, крошечный.
Наклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. накла́сти, -ладу́, -де́ш, гл. 1) Накладывать, налагать, наложить. Ярмо накладає, воли запрягає. Н. п. На вулиці та в перевулку накладала та Марушка Василькові люльку. Грин. III. 650. Голова як маківка, а в неї розуму як наклано. Ном. № 5707. 2) Возлагать, возложить. Батюшка їм (молодим) накладає на голови вінці. Грин. III. 516. 3) шапку накладати. Надѣвать шапку. КС. 1883. XI. 500. 4) При мазаньи земляного пола въ сельскихъ хатахъ: заполнять, заполнить глиной выбившіяся углубленныя мѣста. Сим. 130. 5) Только несов. в. Дѣйствовать за одно, имѣть сношенія. Буде з ляхами, мостивими панами, накладати. Мет. 397. Злі люде, накладаючи з нечистою силою, можуть уставати з домовини. Левиц. І. Ворожка з бісом накладає. Ном. № 232. 6) Жертвовать, пожертвовать. На церкви святії нічого не накладав. Голов. III. 262. 7)головою (только съ сов. в.). Сложить голову. Бодай ти своєю головою наклала. Левиц. І. Через тії коні воронії наклав козак головою. Грин. III. 281. 8) накласти дядька. Парепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. — Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно. Черниг. у.
Пообквітчувати, -чую, -єш, гл. Украсить цвѣтами (многихъ, многое).
Правушник, -ка, м. У оконщиковъ: инструментъ для скалыванія кромокъ. Вас. 149.  
Прохальний, -а, -е. Просительный. Випрохав у владики книжку прохальну, щоб зібрати грошей (на церкву). Г. Барв. 162.
Реторва, -ви, ж. соб. Ученики класса реторики 3. Св. Л. 299.
Хвороба, -би, ж. 1) Болѣзнь. Що панська хвороба, то наше здоров'я. Ном. № 1154. 2) Употребл. презрительно для обозначенія ничтожнаго количества. Що там і грошей тих — хвороба! Ном. № 7704. 3) хворо́би тепер зро́биш, підеш и пр. Бранчивое выраженіе, обозначающее невозможность, сдѣлать, пойти и пр. Хвороби тепер у льох підеш. Радом. у.
Цібе меж. Восклицаніе, которымъ отгоняютъ собакъ. Херс. А ціба! окропу на пса! ціба! Вх. Зн. 78. Ач прокляті собаки, як звикли до порога. Цібе! Черномор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕЛКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.