Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гур-гур

Гур-гур, меж. звукоподражаніе грохоту. Гур-гур-гур! щось страшно загуркотіло, (їдучи) по під вікнами й стихло. Левиц. Пов. 317. А тут грім помаленьку: гур-гур-гур. О. 1862. V. 80. У М. Вовчка о разсыпавшихся бусахъ. Як ірвоне з себе коралі дорогі — геть одкинула, — тільки вони гур-гур, роскотилися. МВ. ІІ. 160.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУР-ГУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУР-ГУР"
Артику́л, -ла, м. Статья, уставъ, артикулъ. Да отамане батьку, ми знаєм артикули. Лукаш. 30. Артикули в статуті. Котл. Н. П. 343. Артику́ли гну́ти. Крючкотворствовать. Шейк.
Белькотіння, -ня, с. = белькотання.
Бздикнути, -ну́, -не́ш гл. одн. в. отъ бздикати.
Вовковина, -ни, ж. Волчья яма. Викопав чоловік вовковину, да й укинув туди медведя, вовка, лисицю й зайця. Рудч. Ск. I. 20.
Зубик, -ка, м. Ум. отъ зуб.
Команка, -ки, ж. = команиця. Желех.
Репиця, -ці, ж. Основаніе хвоста позвоночныхъ животныхъ. «На тобі, хортище-собачище, хвоста, да не кусай по жовтому, а кусай по білому». А хорт як укусив, так при самій репиці одкусив. Рудч. Ск. 16.
Роздратовувати, -вую, -єш, сов. в. роздратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Раздражать, раздражить. Мати думали мене налякати, та тільки гірше мене роздратували. Стор. МПр. 36.
Умелигати, -гаю, -єш, гл. = умережити 2. Поїла вона все, що було на подвіррі, навіть шкарбани старі і драну свитину умелигала. Грин. ІІ. 210.
Холітати, -таю, -єш, гл. = хитати. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУР-ГУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.