Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуляка

Гуля́ка, -ки, м. и ж. 1) Кутило, гуляка. К. ЧР. 353. Де ж ти тепер, моя мила, що ти мене знарядила п'яницею бурлакою і ледащом-гулякою. Чуб. № 1061. 2) ж. Правая чепіга. Прил. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯКА"
Буркало, -ла, об. Ворчунъ, ворчунья.
Зава́льковий, -а, -е. = завалистий.
Мря́чка, -ки, ж. Ум. отъ мря́ка.
Обелець, -льця, м. 1) Тонкій берестовый стволъ, цѣликомъ употребляемый на ободъ колеса. Сумск. у. 2) Верхній тонкій конецъ древеснаго ствола. Поїхав по обельці. Хата з обельців. Лебед. у.
Опернатіти, -тію, -єш, гл. 1) Опериться. 2) Переносно: сдѣлаться зажиточнымъ. Іван був попереду вбогий, а тепер опернатів: уже й волів пара й корова й овечата. Волч. у.
Охвірний, -а, -е. Пожертвованный. Охвірний образ.
Підластитися Cм. підлащуватися.
Смілка, -ки, ж. 1) Также: смілка червона. Раст. а) Lychnis Viscaria L (Viscaria vulgaris Moench). ЗЮЗО. І. 127, Анн. 201. б) Hypericum perforatum. Вх. Пч. II. 32. Степова скатерть.... була заткана квітками: червоними купами смілки.... Левиц. Пов. 97. 2) Бусы изъ красной смолы на подобіе коралла.
Торгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Торговаться.
Халастра, -ри, ж. Сбродъ (о людяхъ). Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.