Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуляка

Гуля́ка, -ки, м. и ж. 1) Кутило, гуляка. К. ЧР. 353. Де ж ти тепер, моя мила, що ти мене знарядила п'яницею бурлакою і ледащом-гулякою. Чуб. № 1061. 2) ж. Правая чепіга. Прил. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯКА"
Вирівнюватися, -нююся, -єшся, сов. в. вирівнятися, -няюся, -єшся, гл. Выравниваться, выравняться. Так виросла, вирівнялась, така з неї стала гарна молодиця. Стор. І. 255.
Зізво́лити Cм. зізволяти.
Кібчити, -чу, -чиш, гл. Бить, колотить. Мнж. 61.
Мета́лец, -лця, м. Сказочный змѣй, берущій хвостъ въ ротъ и катящійся колесомъ и свистящій предъ дождемъ. Вх. Лем. 435.
Насліддя, -дя, с. Наслѣдіе. Таке лукавому насліддя. К. Іов. 45.
Переконуватися, -нуюся, -єшся, сов. в. перекона́тися, -на́юся, -єшся, гл.чого. Убѣждаться, убѣдиться. Св. Л. 92.
Пісочник, -ка, м. Раст. Stellaria graminea. Вх. Пч. І. 13.
Тиркатий, -а, -е. = тиркавий. Як удруге попадешся, — пропаде чуприна, — зроблю з тебе тиркатого півня. О. 1861. XI. Кух. 1
Хустина, -ни, ж. = хустка. Рол. Од. 28. А де тая мережана шитая хустина? Шевч. Зв'яжи мені головоньку шовковою да хустиною. Ни. Ум. хустинка, хустинонька, хустиночка. Мет. 23, 18.
Шпити, шпитіти, гл. = шпати. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.