Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

громушина

Грому́шина, -ни, ж. Почва, усѣянная мелкими камешками. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМУШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМУШИНА"
Гугня́віти, -вію, -єш, гл. Гнусить, говорить въ носъ. Мов собака мурличе, та ще й гугнявіє. Кв.
Дурува́ння, -ня, с. Сумасбродство, глупое поведеніе. Не Боже карання — своє дурування. Ном. № 7044.
Жу́пити, -плю, -пиш, гл. Крыть крышу связками соломы. Угор.
Заля́скати, -каю, -єш, гл. 1) Захлопать, защелкать. 2) Зарукоплескать. Публіка... заляскала в долоні. Левиц. Пов. 136.
Перегній, -гно́ю, м. Поле, удобренное навозомъ. На перегною — згноєній землі і роблять сіно два рази до року. Шух. І. 170.
Позаду нар. Сзади, позади. Позаду зоставайся.
Помісті нар. Вмѣстѣ. Там же біля того шинку стоїть і другий шиньок, там помісті стоїть. Екатер. у. (Залюбов.).
Помохнатіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться мохнатымъ.
Ростопирити, -ся. Cм. ростопирювати, -ся.
Угледітися, -джуся, -дишся, гл. Уберечься. Не вгледівся од пожежі.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОМУШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.