Верховик, -ка, м.
1) Сѣверный вѣтеръ.
2) Всадникъ, верховой.
Кателиків, -кова, -ве Принадлежащій католику.
Купець, -пця, м. Кучка, толпа. Коло його хлоп'ят і дівчаток купець Употребляется въ творительн. падежѣ какъ нарѣчіе: купцем. Всѣ вмѣстѣ, всѣмъ обществомъ, толпою. Жив він (Квітка) найбільш у городі; купцем горнулось до його найкраще харьківське товариство. До мене хлопці з усіх кутків так і купляться купцем.
Ліпе́ць, -пця́, м. Хлѣбный шарикъ.
Осениця, -ці, ж. Осень. Коби борзо до осени, та й до осениці.
Порозвалювати, -люю, -єш, гл. Развалить (во множествѣ). Де були цілі, де порозвалювані землянки.
Римщина, -ни, ж. Раст. Aquilegia.
Роспукати, каю, -єш, сов. в. роспукнути, -ну, -неш, гл.
1) Разрываться, разорваться, лопнуть, треснуть. Роспукає серце, каменіють груди.
2) Расцвѣтать, расцвѣсть, распускаться, распуститься. Подивлюся на калину, вона роспукає.
Тарадайчина, -ни, ж. Плохая тарадайка.
Хворост, -ту, м. Хворостъ. Лежить під хворостом та й крутить хвостом.
