Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гостинчичок

Гости́нчичок, -чка, м. Ум. отъ гостинець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТИНЧИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТИНЧИЧОК"
В'язнути, -ну, -неш, гл. Привязываться.
Дятли́на, -ни, ж. = дятловина.
Загнисти́, -ся, загни́ти, -ся. Cм. загнива́ти, -ся.
Королевич, -ча, м. Королевичъ. Ой поїхав королевич на прогуляння. Чуб. V. 758.
Окіп, око́пу, м. 1) Окопъ, валъ со рвомъ. Окіп (круг току) розвалила на десять локіт. Драг. 58. На долині при окопі дівчина гуляє. Чуб. V. 2) жидівський окіп. Еврейское кладбище. Житом. у.
Онушник, -ка, м. Тряпичникъ. Черниг.
Повигострюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Наточиться. Ніяк не нагострю свого ножа. — А наші добре повигострювались.
Пощасливити, -влю, -виш, гл. Осчастливить (многихъ).
Пустельниця, -ці, ж. Пустынница. О. 1862. VIII. 14.
Снажно нар. Тяжелымъ трудомъ. Загорюй снажно та й їж смашно. Ном. № 9967.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОСТИНЧИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.