Бамкати, -каю, -єш, гл. = баламкати.
Брижитися, -жуся, -жишся, гл. Морщиться, образовать складки.
Жалі́ння Ii, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Усі до Марусі молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами та з науками. Тільки Маруся на усі питання і на ради усі: «він мені добрий і любий....» 2) Жалоба. Як став підростати, так уже не дуже й докучав жалінням Горпині, а тілько було все Ївзі росказує, що він страждає.
Зви́чний, -а, -е. 1) Привычный. До роботи не звичний. 2) Обычный. Кожне стало оглашати звичний подарунок (на весіллі).
Лови́ще, -ща, с. Мѣсто для охоты.
Пахощі, -щів, ж. мн. Ароматъ, благоуханіе. Любисточок — для любощів, василечок — для пахощів. Було багацько квіток, багацько пахощів.
Родити, -джу, -диш, гл.
1) Родить, производить. Раз мати родила, раз і емірати. Нам Бога не вчить, як хліб родить.
2) Родить, давать урожай. На одвороті гречка родить.
Спориня, -ні, ж. Прибыльность, умноженіе.
Усохти. Cм. Усихати.
Часом нар. 1) Иногда, порой. І в погоду часом грім ударить. 2) Въ случаѣ. Часом моєї смерти, щоб ви знали, кого царювать поставить. Случайно, случается. На руках понесуть тебе, щоб не вдарився часом об камінь. Так уже йому годить: щоб він не був голодний, щоб він часом гарячим не опікся. а він не прийде до нас часом? А быть можетъ и онъ къ намъ придетъ? а сам би він не зробив часом? Быть можетъ онъ самъ сдѣлалъ бы?
