Бармуватися, -муюся, -єшся, гл. — під кого. Поддѣлываться подъ кого, подражать кому. Наші пластуни одягаються в черкеську одежу і, під їх бармуючись, запускають бороди хто хоче. Пластун в плавні держить похід тії звірини, під котру бармується.
Близесенький, -а, -е. Ум. отъ близький.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Замарму́зити, -жу, -зиш, гл. Запачкать.
Запала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Запылать. Земля затрясеться, небо запалає.
Обхвіруватися, -руюся, -єшся, гл. Обходиться. У нас дуже мам хліба, не знаємо як їм обхвіруватися.
Прагнючий, -а, -е. Жадный. Я на горілку не прагнючий.
Розлупити, -ся. Cм. розлуплювати, -ся.
Румса, -си, об. = рюмса.
Чиншій, -шія, м. = чиншовик.
