Бияк, -ка, м. = бич 2.
Господа́рь, -ря́, м. 1) Хозяинъ, владѣлецъ, глава въ домѣ. Де господарь не ходить, там нивка не родить. Ой діти ж мог, да біда ж мені з вами, ой да що нема господаря над вами. 2) Титулъ прежнихъ князей Молдавіи и Валахіи. Оттоді то Василь молдавський, господарь волоський.... до.... кроля польського посилав. Ум. Господа́рик, господа́ричок, господа́ренько. Що ж місячик — то господарик, що сонечко — то господинька. Ой папочку, господаричку, а в чеській землі королем будеш. Ой нема дома господаренька.
Особітний, -а, -е. Особенный.
Подвигатися, -га́юся, -єшся, сов. в. подви́гнутися, -нуся, -нешся, гл. Отступать, отступить передъ кѣмъ. Не подвигнувсь перед злими.
Попрощатися, -щаюся, -єшся, гл. Попрощаться. Ти б коня добув, до мене прибув, попрощався зо мною. Поцілувались, попрощались.
Постити, -щу́, -стиш, гл. Постить. Постимо як рахмани.
Пробенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Пропировать.
Свідомий, -а, -е. 1) Извѣстный, знакомый. Се корова свідома — хиба ж ми не знаємо її. Грек проходи скритні знав, шляхи ж свідомі обминав. 2) — чого́. Знакомый съ чѣмъ, свѣдущій въ чемъ. як і ви свідомі. Какъ и вамъ извѣстно. 3) Сознательный.
Совершити, -шу́, -ши́ш, гл. Выводить верхъ, заканчивать (напр. стогъ). Розчали класти стіжок, та ще не совершили.
Суворливий, -а, -е. Суровый. Він суворливий на позір, а справді добріш.
