Відплакати, -чу, -чеш, гл. Перестать оплакивать. Відплакав своє горе.
Возний, -ного, м. Родъ судебнаго пристава при старыхъ судахъ Пан возний позов дасть.
Гладищечка, -ки, ж. Ум. отъ гладишка.
Джоломі́я, -мі́ї, ж. Свирѣль. Cм. Жоломійка. Грає в джоломію.
Дурува́ння, -ня, с. Сумасбродство, глупое поведеніе. Не Боже карання — своє дурування.
Животі́ти, -ті́ю, -єш, гл. Жить, быть живымъ, существовать. Чую, чую, мої діти, що мені не животіти. Так моїй Марусі не животіти? — аж скрикнув Наум. Прощайся з ким хочет: вже тобі не животіти.
Зґа́рда, -ди, ж. Родъ ожерелья изъ монета или крестиковъ.
Поснідкувати, -ку́ю, -єш, гл. = поснідати. Що ж ми мемо поснідкувати, моя мила дівчино?
Притриматися Cм. притримуватися.
Шпотатися, -таюся, -єшся, гл. Спотыкаться.
