Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горовий

Горови́й, -а́, -е́. Горный. Річка текла з горової води. КС. 1885. XI. 538. У горову роспалину сояшний промінь ронив ссяющу стягу. МВ. Н. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОВИЙ"
Бичка, -ки, ж. = багнітка. Вх. Пч. II. 37.
Відвозити, -жу, -зиш, сов. в. відвезти, -зу, -зеш, гл. Отвозить, отвезти.
Порохно, -на́, с. = порохня. Угор.
Пригнати Cм. приганяти.
Сидьма нар. Сидя. Він був сидьма тоді, як нас покликали, — сидів, а не лежав. Екатер. у.
Тік II, то́ку, м. Растопленный жиръ. Пироги в тоці. Шейк.
Токовий, -а́, -е́ Относящійся къ току. Токові ворота. Рк. Левиц.
Удлище, -ща, е = вудлище.
Челядинський, -а, -е. Женскій. Шух. І. 123.
Шпарина, -ни, ж. Щель. Cм. шпара.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.