Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горобієнько

Горобі́єнько, -ка, м. Ум. отъ горобей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБІЄНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБІЄНЬКО"
Брай, брая, м. Инструментъ, которымъ бьютъ бриндзу при ея приготовленіи: толстый буковый колъ, съ одного конца цилиндрическій, а съ другого четырехгранный, съ зарубками на граняхъ. Шух. I. 214.
Крутобережний, -а, -е. Съ обрывистыми берегами. Кв. (Желех.).
Ли́за, -зи, об. Прилизанный, прилизанная.
Лиши́р, -ра, м. Лишай. Вх. Зн. 33.
Маля́рка, -ки, ж. 1) Женщина-живописецъ. 2) Жена живописца, маляра.  
На́клеп, -пу, м. Поклепъ, клевета.
Неткаха, -хи, ж. Не умѣющая или лѣнящаяся ткать. Да сказали: Марусенька непряха, а матінка (в) Марусеньки неткаха. Маркев. 119.
Помшити, -мшу, -ши́ш, гл. ? Шовком шити, — щоб не помшити. Грин. III. 11.
Самопаски, самопасно, самопасом, нар. = самопас. Чуб. VI. 141.
Скалубина, -ни, ж. Скважина, трещина. Чуб. V. 683. Як пан Біг дає, то й скалубинами пхає, а як відбирає, то й двері не замикає. Фр. Пр. 91. Дивиться господарь скалубиною, що робит жовнірь з господинею. Гол. І. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОБІЄНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.