Дозімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Дозимовать, дожить зиму. 2) Докормить до конца зимы скотъ. Шкапина здихає і нічим дозімувати, — позичте хоч в'язку сіна.
Доканди́бити, -блю, -биш, гл. Дотянуть до извѣстнаго времени, скупо пользуясь чѣмъ. Чи стане, чи не стане нам хліба докандибити?
Жба́нок, -нка, жба́нчик, -ка, жба́нчичок, -чка, м. Ум. отъ жбан.
Заду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. Опухнуть отъ сна, пьянства, болѣзни. Аж задувся від гульні та недоспаних ночей.
Зві́ювати, зві́юю, -єш, сов. в. зві́яти, -вію, -єш, гл. Свѣивать, свѣять, сдувать, сдуть. Я покрила свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали.
Ма́тиця, -ці, ж. 1) Матка, Uterus. 2) Дикая свинья. 3) Пчела-матка. 4) Claviceps purpurea (Sclerotium). 5) Втулка въ мельничномъ колесѣ.
Оточки, -чок, ж. мн. Потроха.
Скаламутити, -чу, -тиш, гл. Помутить.
Хвортунина, -ни, ж. = хвортуна. Ой хвортуно, хвортунино! що ти учинила?
Чумів, -мова, м. Пачка табаку (въ листахъ).
