Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Багачів, -чева, -ве. Принадлежащій богачу. Прийшов до їх багачів син. Чуб. V. 1016.
Загодо́вувати, -вую, -єш, сов. в. загодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Начинать въ первый разъ что-либо ѣсть. Як що уперве (того року) починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують отак: «нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова» (і тоді їдять). Грин. І. 253. 2) Начинать откармливать.
Заска́лка, -ки, ж. Заноза.
Немовля, -ля́ти, с. Младенецъ, нe говорящій еще ребенокъ. Ум. немовля́тко, немовляточко.
Перчина, -ни, ж. Зерно, перца. Мнж. 146. Ум. перчинка.
Попереорювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и переорати, но во множествѣ.
Поперечищати, -ща́ю, -єш, гл. Перечистить (во множествѣ).
Ручай, -ча́ю, м. Ручей. Приблудився до гаю, дрібненького ручаю і став коня панувати. Чуб. V. 946. Ум. ручаєць. Чуб. 1ІІ. 305.  
Створіння, -ня, с. Твореніе, тварь. Житом. у.
Укладальник, -ка, м. = кладільник. Рк. Левиц.