Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Госа́ч, -ча, м. Горячій волъ. КС. 1898. VII. 46.
Дво́рище, -ща, с. Дворище, мѣсто, гдѣ былъ дворъ, усадьба. Із льохів, будинків, стаєнь, із хлопського трупа на дворищі в Рарожинських стала чорна купа. К. Досв. 183. О, панське дворище! бодай нічого доброго в тебе не вступило. МВ. І. 53.
Женишо́к, -шка́, м. Ум. отъ жених.
За́йчичок, -чка, м. Ум. отъ заєць.
Олійник, -ка, м. 1) Приготовляющій или продающій растительное масло. 2) Птица иволга. Вх. Пч. II. 13.
Підпасичик, -ка, м. Небольшой хлѣбецъ, который даетъ каждая хозяйка пастуху при первомъ весеннемъ выгонѣ скота въ поле. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Риболов, -ва, м. 1) = рибалка 1. Наїхали риболови та риби ловити. Чуб. V. 891. 2) = рибалка 2. Вх. Пч. II. 14.
Ростягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. ростягти́ся, -гнуся, -нешся, гл. 1) Растягиваться, растянуться. 2) Растаскиваться, растащиться.
Уж, ужа, м. 1) = вуж 1. Приткнув, як ужа вилами. Ном. № 6787. 2) = гуж. Ном. № 12000 (одм.). 3) Орнамента на писанкахъ — съ извивающейся по яйцу линіей. КС. 1891. VI. 379. Ум. ужик. Чуб. І. 312.
Чатина, -ни, ж. Иглы хвойнаго дерева. Гн. І. 68. Вх. Лем. 481.