Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Давани, -нів, м. мн. Мѣсто, гдѣ складываютъ сѣно и кормятъ имъ скотъ. Шух. І. 172.
Де-не-де́, нар. Кой-гдѣ. Удосвіта встав я... темно ще на дворі, де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв. Тілько де-не-де димок над кучею золи піднімається та по вітру як давнішняя слава Синопа розлітається. Морд. (Млр. л. сб. 92).
Злива́ння, -ня, с. 1) Сливаніе; поливаніе. 2) = зливки 2. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Кружечок, -чка, м. Ум. отъ круг.
Мекоті́ти, -кочу, -ти́ш, гл. = мекати. Вх. Зн. 35.
Надво́є нар. Надвое, на двѣ части. Завіса церковна роздерлась надвоє. Єв. Мр. XV. 38. Вони собі хату збудували надвоє, у одній молоді, а в другій мати. МВ. Обід іде надвоє: в хаті, а хто бідніший і старці — на дворі. Сим. 235.
Сипучка, -ки, ж. Погода зимняя, когда вѣтеръ мететъ снѣгъ. Судж. у.
Тигр, -ра, м. Тигръ, Felis tigris. О. 1861. IX. 191.
Фін, -на, м. = фіїн. Драг. 320.
Цегла, -ли, ж. Кирпичъ. А зась, мурий нехрещений! Цеглу їж, а не хліб печений. Ном. № 13695.