Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Абе́тка, -ки, ж. Азбука. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук. М. 1861. Ум. Абе́точка.  
Зала́яти, -ла́ю, -єш, гл. Ругнуть, обругать. Він залаяв мене. Уман. у. Запінилась, посатаніла, неначе дурману іззіла, залаяла Енея так. Котл. Ен. І. 32. Засвистав, залаяв: чорти б вашу ма! Чуб. III. 426.
Карабунитися, -нюся, -нишся, гл. Лѣзть, карабкаться. Куди воно карабунитися ще!
Кошелик, -ка, м. Ум. отъ кошіль.
На-ору́жку нар. Снаружи. Винеси ясла, постав на-оружку, бо в оборі тісно. Міусск. окр.
Небудь Нибудь. Хто-небудь, що-небудь.
Пообділяти, -ля́ю, -єш, гл. = пообділювати. Усіх, усіх старців під церквою бубликами пообділяла. Борз. у.
Простяком нар. Напрямикъ, ближайшею дорогою. Він їхав до нас простяком, а не тим шляхом. Новомоск. у.
Телеграф, -фу, м. Телеграфъ. Гн. І. 47.
Укопати, -ся. Cм. укопувати, -ся.