Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

яглиця

Яглиця, -ці, ж. Раст. Aegopodium podagraria. Мнж. 168. Анн. 11. Молода, як у спасівку яглиця, — т. е. старая.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 535.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯГЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯГЛИЦЯ"
Брехунка, -ки, ж. 1) = брехуха. Желех. 2) Пучекъ волось и углубленіе на задней части шеи. Подольск. г. Ум. брехуночка.
Виховуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. виховатися, -ваюся, -єшся, гл. 1) Укрываться, укрыться. Як не виховуйся, а смерть тебе знайде. Чорта виховаєшся (не сховаєшся). Ном. № 3922. ви́ховалась три місяці. Три мѣсяца все пряталась. Конст. у. 2) Воспитываться, воспитаться.
Горо́бчик, -ка, м. 1) Ум. отъ горобець. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 65.
Дрігави́ця, -ці, дрігва́, -ви́, ж. Студенистая масса или что либо подобное ей. Ще за старих панів вівці такі вже ситі були, що як ідуть — аж дрігавиця дріготить. Лубен. у. Там і вівці сиш, як дрігва, аж шкура ходором ходе. Лубен. у.
Комора, -ри и комо́ря, -рі, ж. 1) Амбаръ, кладовая. Виніс із комори казан. ...Заздро, що в брата є в коморі і на дворі, і весело в хаті. Шевч. Служить также для ночевки взрослой дочери или женатому сыну. Ти в коморі, я на дворі, — вийди, серце, злічим зорі. Мет. 10. 2) Лавка. Сомко має в Переяславі свої крамні коморі в ринку. К ЧР. 25. 3) Таможня. Гайсин. у. 4) Cм. ритки. Ум. комірка, коміронька, комірочка. Ой в мене коморонька новая, в тій коморонці постілонька тісовая. Чуб. Да мати гуляти да не пускала, да й у комірочку да й зачиняла. Чуб. V. 9. Крамарю, крамарочку, одчиняй комірочку та сип перець та канаперець. Грин. III. 539.
Мня́шкурити Cм. м'яшкурити.
Недобір, -бо́ру, м. 1) Недоборъ, недочета. 2) місяць-недобір. Неполная луна. Ой місяцю-недобору, зайди, зайди за комору. Чуб. V. 129.
Спричинитися 2 Cм. спричинятися.
Стусувати, -су́ю, -єш, гл. Колотить, тузить. Вхопили того бурсака за патли, виволокли з кадовба, давай його вихрити та стусувати. Стор. І. 45. Почав рвать на собі волосся і стусувать себе у груди. Стор. МПр. 23.  
Хурта, -ти, ж. = хуртовина 1. Пустіть, добродію ласкавий, у хату заночувати. Хурта така, що крий Мати Божа. О. 1862. IV. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯГЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.