Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

яворина

Яворина, -ни, ж. 1) = яворин = явір. На долині яворина хоче похилиться. Мет. 16. 2) Яворовое дерево. Тешуть явір, тешуть явір, тешуть яворину, молодому козакові та на дубовину. Грин. III. 280.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 535.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯВОРИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯВОРИНА"
Викорінюватися, -нююся, -єшся, сов. в. викоренитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Искореняться, искорениться, пропасть, исчезнуть. Рід твій викорениться. Стор. МПр. 64. 2) ? Викорениться, як в'яла риба. Ном. № 5354. Воно, сердешне, висохло і викоренилось, одні тільки хрящі зостались. Стор. II. 77.
Віднині нар. Отнынѣ, съ этихъ поръ. Слава не вмре, не поляже однині до віка. АД. І. 120.
Кудовчати, -чу, -чиш, гл. Взъерошивать, спутывать (о волосахъ, шерсти).
Моторя́чий, -а, -е. = моторний. Старий, а моторячий чоловік.
Нака́шничок, -чка, м. Небольшой ухватъ, которымъ вынимается кашничок (Cм.). Мнж. 186.
Подив, -ву, м. Поглядѣнье. Для подиву дівку продають. Ном. № 8985.
Попідгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Подгресть. (во множествѣ). Оту солому попідгрібай до ожереду. Харьк. у.
Предковий, -а, -е. Предковскій. Це земля предкова. Черк. у.
Танець, -нцю, м. 1) Танецъ. В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе трутят, — а все наб'єшся. Шейк. 2) кривий — Родъ хоровода. Грин. III. 97. Ум. танчик. Гол. IV. 93.
Харцизник, -ка, м. = харциз. Харцизники! вони в заклад від лоня беруть дітей у матері-вдовиці. К. Іов. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯВОРИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.