Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

яворик

Яворик, -ка, м. Ум. отъ явір.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 535.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯВОРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯВОРИК"
Благословити, -ся. Cм. благословляти, -ся.
Гвор, -ра, м. Клинья въ штанахъ. Гол. Од. 66.
Громі́вка, -ки, ж. Ель, подвергшаяся громовому удару. Скрипку роблять із ялиці-громівки, то б то з такої, що в неї грім ударив. ЕЗ. V. 194.
Желіпа́ння, -ня, с. 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.
Напі́рник, -ка, м. 1) Исподняя наволока пуховика, подушки. Сим. 133. Вас. 192. 2) Пеналъ.
Опачина, -ни, ж. 1) Весло на гребномъ суднѣ. Вас. 186. Половину козаків у окови до опачин посади. Макс. 2) Тонкая и длинная связка хворосту; также связка лозы или камыша, вставленная въ кучу бураковъ для вентиляціи. Пирят. у. Треба опачини — мостити греблю. Борз. у.
Помісь нар. = помість. Помісь би то не бачить. ЗОЮР. І. 27. Говорить, помісь співає. МВ. (О. 1862. ІІІ. 46).
Проглянутися, -нуся, -нешся, гл. = проглянути 1. Заїхав у ліс, та такий густий, що й не проглянешся. Грин. І. 91.
Теперка, тепе́рки, тепе́ркива, нар. Ум. отъ тепер.
Шкіритися, -рюся, -ришся, гл. = шкірити зуби.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯВОРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.