Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

явір

Явір, явора, м. Яворъ, Acer Pseudoplatanus L. Анн. 4. Над Дунаєм явір зелененький. Мет. 260. Яворъ — символъ козака въ пѣсняхъ. Стоїть явір над водою, в воду похилився, на козака пригодонька, козак зажурився. Н. п. Ум. яворець, яворин, яворо́ч, я́воронько. О. 1861. XI. Св. 44. Пішла лисичка у лісок, аж бачить, рубають люде яворці. Рудч. Ск. І. 13. Яворе-яворику, тонкий, зелененький. Чуб. III. 87. Ой піду я лісом-бором да й стану я під явором: явороньку зелененький, пропав мій вік молоденький. Грин. III. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 534.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯВІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯВІР"
Годовий, -а, -е. Годичный, годовой. Въ заговорѣ: (Пристріт) і денний, і сутковий, і тридневний, і годовий, і лісовий, і шляховий. Чуб. І. 134.
Гу́сю, меж. = Гусь. Вх. Лем. 406.
Золоторогий, -а, -е. Съ золотыми или вызолоченными рогами. Був собі пан такий багатий... мав собі шість волів, сьомого золоторогого. Рудч. Ск. І. 211.
Перепеля, -ля́ти, с. Перепелка-дѣтенышъ. Вх. Пч. II. 13.
Писківка, -ки, ж. Курица, первый годъ несущаяся. Шух. І. 108.
Поприбріхувати, -хую, -єш, гл. Приврать (во множествѣ).
Примусити Cм. примушувати.
Ряндя, -дя, с. Лохмотье, тряпье. Угор.
Тиччя, -чя, с. соб. отъ тичка. Вх. Зн. 69.
Чужовірство, -ва, с. Иновѣріе. Не вподобав демократ русин свого давнього панства — кого за чужоземний звичай, кого за чужовірство. Г. Барв. 426.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯВІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.