Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

яведрик

Яведрик, -ка, м. = явида. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 534.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯВЕДРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯВЕДРИК"
Вирвихвіст, -хвоста, м. Топкое болото на дорогѣ.
Гижки, -жок, ж. мн. Студень изъ свиныхъ ножекъ и пр. Ножки въ студнѣ. Kolb. I. 50. МУЕ. I. 105. Вх. Зн. 16. Тоже: драглі 2, холодець.
Голій, -лія, м. Брадобрей, цирюльникъ.
Забенкетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Запировать.
Заґу́дзлити, -лю, -лиш, гл. Завязать узелъ. Вх. Лем. 415.
Каламітний, -а, -е. = каломутний.
Обчество, -ва, с. Общество, мiръ. (Васильк. у.).
Отаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Быть атаманомъ. Мій дід десять год отаманував у Січі. Над сільським людом з його волі отаманує. К. (О. 1862. III. 24)
Погидувати, -ду́ю, -єш, гл. Побрезгать. Шли мене погидуєш, люби мою сучку. Чуб. V. 1113.
Хабарницький, -а, -е. Взяточническій. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯВЕДРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.