Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юртатися

Юртатися, -таюся, -єшся, гл. Двигаться, ерзать. Чи ти кріпко держиш? — Кріпко держу. — А чого ж колода юртається? Мелитоп. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРТАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРТАТИСЯ"
Бевкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бевкати. Пійду, по його душенці бевкну хоч раз. Маркев. 56 Первий дзвін до сповіді бевкнув. Мнж. 105.
Бровеняточко, -ка, с. Ум. отъ брова.
Дотира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. доте́рти, -тру́, -тре́ш, гл. Дотирать, дотерѣть.
Дякува́ти 2, -ку́ю, -єш, гл. Быть дьячкомъ. При понірській церкві щось довго і дякував. О. 1861. X. 30.
Калатайло, -ла, с. Колокольчикъ изъ дерева, который вѣшаютъ воламъ на шею, колотушка. Тільки десь далеко в гаю стукало калатайло на шиї ватажка вола. Левиц. І. 206. Як був Сидір та Михайло та зробили калатайло: куди ідуть, калатають, та нікого не питають. Н. п. Піп у дзвін, а чорт в калатайло. Ном. № 2650.
Осонь, -ни, ж. = осоння.
Проманіжити, -жу, -жиш, гл. Побить кого. Я його добре проманіжив, — знатиме, як мене займати.
Скузуватися, -зуюся, -єшся, гл. Извиняться, оправдываться, отговариваться. Гайс. у.
Слівце, -ця, с. Словцо. Хазяїн вряди-годи промовляв слівце. Левиц. І. 232.
Циприс, -са, м. Кипарисъ. МУЕ. І. 175.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮРТАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.