Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юрта

Юрта, -ти, ж. = юрма. АД. II. 148. У росправу зійшлись всі юртою. Полт. Як кинеться чабан-Степан, — а де ж його юрта? КС. 1882. VIII. 386.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРТА"
Жалкува́ння, -ня, с. Сожалѣніе. МВ. (О. 1862. І. 91). І прийде час німого жалкування. К. ПС. 151.
Загни́біда, -ди, об. Скупецъ. Все мене скупою зве: ти вже, каже, така загнибіда! Зміев. у.
Купинястий, -а, -е. Поросшій кустами травы; кустистый. Желех.
Муранділь, -ля, м. Муравей. Вх. Зн. 38.
Омиляти, -ля́ю, -єш, сов. омили́ти, -лю́, -лиш, гл. Вводить, ввести въ заблужденіе, обмануть. Чого плачеш, моя мила? Мене доля омилила. Гол. І. 88.
Прибочний, -а, -е. Боковой. Н. Вол. у.
Промести Cм. промітати.
Розшукувати, -кую, -єш, сов. в. розшука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Разыскивать, разыскать. Коли б чию долю піймав, може б тоді розшукав десь і свою. Грин. І. 112.
Сколотина, -ни, ж. Чаще во мн. ч. Пахтанье, жидкость, остающаяся послѣ сбивки масла. Полт. Херс. г.г. Шух. I. 109. VII. 438.
Стукнява, -ви, ж. Стукотня. Там така стукнява та грюкнява. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮРТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.