Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юрок

Юрок, юрка́, м. 1) Родъ трубочки, сдѣланной изъ ствола бузины или другого дерева: когда мотаютъ нитки, сквозь эту трубочку пропускаютъ нитку и держа за юрок, сматываютъ, — такимъ образомъ нитки не рѣжутъ руку. Константин. у. Чуб. VII. 409. 2) Родъ колышка, употребляемаго при вязаніи сноповъ. Йдуть на ниву хоць не рано — серпом голит, юрком в'яже. Грин. III. 639. 3) пт. Fringilla, montifringilla, вьюрокъ горный. Вх. Пч. II. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРОК"
Доде́ржування, -ня, с. Соблюденіе.
Кіпний, -а, -е. . кіпна доро́га Грязная отъ растаявшаго снѣга? Як упаде пошпай (свіжий сніг), та дорога стане кіпною. Шух. І. 81.
Кобень, -ня, ж. Капюшонъ у бурки. Надів даху... ззаду кобень так і грає. ЗЮОР. І. 175.
Копки гл. Ѣхать верхомъ. дав же він йому копки! Оттрепалъ его, побилъ.
Набрудни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Напачкать, нагрязнить. Желех.
Плодник, -ка, м. Матка. Вх. Уг. 259.
Поморозь, -зі, ж. Изморозь. Де родиться той лід, прозірна крига, та поморозь, той иней піднебесний. К. Іов. 87.
Саморобка, -ки, ж. Самодѣльная вещь. Рк. Левиц.
Татусеньків, тату́сечків, -кова, -ве Принадлежащій татусеві.
Утрійний, -а, -е. Ядовитый. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.