Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юрливий

Юрливий, -а, -е. Живой, проворный. Дочка.... гнучка, юрлива, молода. Котл. Ен. IV. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРЛИВИЙ"
Ді́нниця, -ці, ж. Огорожа. I. 73, 76, 187.
Досо́хти Cм. досихати.
Жоло́пати, -паю, -єш, гл. Жрать. Коли ти наїсися вже? Од самого ранку все жолопає та й жолопає.
Кланці, -ців, м. мн. Клыки звѣрей и зубы. Вх. Зн. 25.
Лебедіти, -джу, -диш, гл. 1) Настойчиво и слезливо просить, клянчить. 2) Напѣвать, пѣть. Зачав пісню лебедіти слізними словами. Млак. 92.
Підсубійник, -ка, м. Подливная мельница. Левч. 70.
Покривайлечко, покрива́лечко, -ка, с. Ум. отъ покривало.
Пробурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Пробыть бургомистромъ.
Хвись меж., выражающ. ударъ съ размаху но чему нибудь. Вхопив камінчик, прицілився.... і Ремула по лобу хвись. Котл. Ен. V. 70.
Цідило, -ла, с. Кусокъ полотна, сквозь который процѣживаютъ творогъ. Шух. І. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮРЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.