Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юрливий

Юрливий, -а, -е. Живой, проворный. Дочка.... гнучка, юрлива, молода. Котл. Ен. IV. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРЛИВИЙ"
Князюка, -ки, м. Ув. отъ князь.
Кудкудак! меж., выражающее крикъ курей. А куриця кудкудак-кудкудак! Чуб. V. 635.
Моше́нство, -ва, с. Мошенничество. А на торговиці, де коней та волів продають, — скільки там мошенства, неправди! О. 1861. VI. 76.
Позмагати, -га́ю, -єш, гл. Одолѣть (многихъ). Сон позмагав усіх.
Понатруджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и натрудити, но во множествѣ.
Сивобородько, -ка, м. Человѣкъ съ сѣдой бородой.
Ситце, -ця, с. Ум. отъ сито.
Упокорювати, -рюю, -єш, сов. в. упокорити, -рю, -риш, гл. Смирять, смирить.
Чинбарь, -ря, м. Кожевникъ. Чуб. VII. 431. Вас. 156.
Шипшиновий, -а, -е. Относящійся къ шиповнику, сдѣланный изъ шиповника. Грин. II. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮРЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.