Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юрба

Юрба, -би, ж. Толпа, гурьба. Рудч. Чп. 257. Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей. Посередині килим, а на килимі пляшки, чарки і всяка страва. К. ЧР. 63. Прощайся з юрбою твоєю. Котл. Ен. III. 24. Юрбою йшли. Черн. у. Ум. юрбочка, юрбиця. Було тут військо волонтирі та всяких юрбиця людей. Котл. Ен. IV. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРБА"
Відлітати, -таю, -єш, сов. в. відлеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Отлетать, отлетѣть. Пташки у вирій одлітають. МВ. ІІ. 8. Од Цариграда-города ясний сокіл од літає. КС. 1882. X. 495. 2) Отскакивать, отскочить. Взявся Добуш добувати, взяли замки відлітати. Рус. Дніст.
В'ятерина, -ня, ж. = ятерина. Ум. ятеринка. Тепло, як циганові під в'ятеринкою. Ном. № 642.
Гавкун, -на, м. Лающее животное. К. Дз. 57.
Заме́та, -ти, ж. 1) = замет і. Черк. у. 2) = завірюха. Шух. І. 107.
Затушкува́ти, -ся. Cм. затушковувати, -ся.
Поперідь нар. Впереди. Мнж. 190.
Талапнути, -ну, -неш, гл. Ударить, треснуть. Підійшов медвідь до вепра, як талапне єго позавуш. Гн. І. 164.
Тра-ра-рі! меж. Припѣвъ. Гей летіли журавлі то великі, то малі, сіли собі край рілі заспівали: тра ра-рі! ЗЮЗО. II. 529.
Туговка, -ки, ж. Раст. Achyrophorus maculatus Scop. Шейк.
Цісарик, -ка, м. Ум. отъ цісарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮРБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.