Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юпчина

Юпчина, -ни, ж. = юпка. Г. Барв. 112. Ухопила юпчину і ранісінько погнала овечат. Г. Барв. 380.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮПЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮПЧИНА"
Балабаєчка, -ки, ж. Ум. отъ балабайка.
Бозюсьо, -ся, м. = бозя. Дѣтское ласкательное отъ бог. О, Бозюсю! Вх. Лем. 393.
Борщувати, -щую, -єш, гл. Ѣсть борщъ. Будем борщувати, коли дали борщу. Зміев. у.
Дріто́вач, -ча, м. = дрітарь. Вх. Уг. 237.
Занату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Заупрямиться.
Кошечник, -ка, м. = котики 3, б. ЗЮЗО. І. 129.
Навиля́діти, -дію, -єш, гл. = вилюдніти. Нічого, він навилядіє, — то й будуть люде. Коб. у. Дівчина ця виросте, то навилядіє. Коб. у.
Прибажний, -а, -е. Изъ прихоти желаемый. Вх. Зн. 55.
Тертак, -ка́, м. и пр. = тартак и пр.
Штирхонути, -ну, -неш, гл. Сильно нырнуть, ткнуть остріемъ, кольнуть. Як штирхонув кинджалом у живіт. О. 1861. VII. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮПЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.