Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юпчина

Юпчина, -ни, ж. = юпка. Г. Барв. 112. Ухопила юпчину і ранісінько погнала овечат. Г. Барв. 380.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮПЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮПЧИНА"
Бузиновий, -а, -е. Бузинный. Бузиновий кисіль. Чуб. VII. 442. Житньої соломахи бузиновим молоком запивати. АД. II. 38.
Вільготний, -а, -е. 1) Сырой, влажный. 2) Льготный, свободный.
Крадіння 2, -ня, с. = крадіж. Хиба насіння — крадіння? Набрав та й пішов. Драг. 380.
Недішлий, -а, -е. Слабый, болѣзненный. Прийшов собі дідусь, такий недішлий, та все кашляє. Кіевск. у.
Опалубити, -блю, -биш, гл. Хватить палкой, ударить. Черном.
Пляскач, -ча, м. = плескач 2. Пляскача дати. О. 1861. XI. Св. 35.
Поєдинцем нар. Поодиночкѣ.
Понакопувати, -пую, -єш, гл. Накопать (во множествѣ). Понакопувать ямки. Чуб. І. 101.
Поросповзатися, -заємося, -єтеся, гл. Расползтись (о многихъ).
Ранкувати, -ку́ю, -єш, гл. Проводить утро. О. 1861. III. 18. На калині зозуля, а на калині сивая, там кує, ночує, ранкує, ніхто зозулі не чує. Чуб. V. 691. Де ти, Марусю, де ти, молода, сей ранок ранку вала? Рачкувала я, мої подружечки, у старшої дружечки. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮПЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.