Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юлавий

Юлавий, -а, -е. Слабосильный; обезсилѣвшій. Син мій (змалку чогось собі такий юлавий. Черк. у. Він — чоловік хворий: так зразу юлавий зробиться і пада. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 531.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮЛАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮЛАВИЙ"
Блощичник, -ка, м. = блощинник. Лв. 99.
Війтиха, -хи, ж. Жена війтова. Гол. IV. 450.
Є́щірка, -ки, ж. = ящірка. Шух. I. 22.
Кобзарство, -ва, с. соб. Кобзари. К. Кр. 112.
Незгода, -ди, ж. Несогласіе. Згода будує, а незгода руйнує. Ном. Ум. незгодонька.
Огнистий, -а, -е. 1) = огненний 1. Сонце як раз... сідало; червоне огнисте коло його так і искрило світом. Мир. Пов. І. 158. 1) = огненний 2. Серце огнисте. К. МХ. 6.
Опліч нар. = попліч. А тепера йде опліч з тобою, не скаже ні здоров, ні помагай. Лебед. у.
Основа, -ви, ж. 1) Ткацкое: основа. Шух. І. 255. МУЕ. III. 13. Чія основа — аби моє поткання. Ном. № 9702. 2) Въ водяной мельницѣ: деревянные брусья, положенные на столбахъ, вбитыхъ снаружи мельницы; основа поддерживаетъ ринву, а также валъ съ наружнымъ колесомъ. Мик. 480. Черн. у. 3) Основа, основаніе. Ум. оснівка, оснівонька, оснівочка, основиця. Г. Барв. 449. Ном. № 7547. Чуб. IV. 521.
Санжарка, -ки, ж. Названіе одной пѣсни, а также и танца. Санжарівки на скрипці грали. Котл. Ен. І. 19. Вони як вжарили санжарки. Алв. 55.
Чотирі, -рьох числ. Четыре. Ішли ляхи на три шляхи, а татари на чотирі. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮЛАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.