Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юдик

Юдик, -ка, м. Ум. отъ юд.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 531.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮДИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮДИК"
Видроокий, -а, -е. О человѣкѣ: съ глазами, вѣки которыхъ вывернуты ими растянуты въ стороны. Рк. Левиц.
Жас, -су, м. = жах. Желех.
Зани́ти Cм. занивати.
Комендерувати, -ру́ю, -єш, гл. Начальствовать, командовать. А пан майор молоденький на воронім коню, ворон конем вигріває та й комендерує. Федьк.
Опішілий, -а, -е. Лѣнивый, медлительный. Опішіла служниця. Вх. Зн. 44.
Підо пред. = під. Підо мною татари стояли. Чуб. V. 386.
Поосідатися, -даємося, -єтеся, гл. Тоже, что и осістися, но о многихъ.
Поперекрикувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и перекричати, но многихъ.
Скипити, -плю́, -пиш, гл. Прививать. Угор.
Шкода 1, -ди, ж. 1) Вредъ, убытокъ. Шкода нікому не мила. Ном. № 2301. Слова шкоди не нагородять. Ном. № 2299. Въ частности: потрава. Воли в шкоді заняв. Гуси як ідуть у шкоду, дак і розмовляють: по два на колосок, по два на колосок. Грин. І. 252. 2) Человѣкъ, часто причиняющій вредъ, шаловливый, проказникъ. Ну й шкода оцей хлопець, — нічого за їм у садку не вдержиш. Харьк. То же и о животныхъ, склонныхъ къ потравамъ и пр. КС. 1898. VII. 47. 3) Какъ нарѣчіе: жаль. Теплий кожух, тільки шкода — не на мене шитий. Шевч. 124. Нема Петра, тілько Гриць, шкода ж моїх паляниць. Чуб. V. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮДИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.