Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юга

Юга, -ги, ж. Родъ сухого тумана въ жаркій лѣтній день, — кажется, будто воздухъ смѣшанъ съ голубоватымъ дымомъ. Юга — це Петро вівці жене. Мнж. 157. У юзі сонце бреде. Черк. у. Як юга повів, — гречка уся пропаде. Нѣжин. у. Юга йде, — чи не горить де село, або що. Черк. у.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 531.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮГА"
Бибак, -ка, м. Вередъ. Угор.
Білолиций, -а, -е. Съ бѣлымъ лицомъ, бѣлолицый. Білолиця, кароока і станом висока. Шевч. 2) Употребл. какъ эпитетъ къ слову мѣсяцъ, замѣняя его. Світить білолиций на всю Україну. Шевч. Ум. білолиценький.
Білочка, -ки, ж. Ум. отъ білка.
Жовтожа́р, -ру, м. Оранжевый цвѣтъ.
Зароже́дний, -а, -е. Урожайный. Цього году зарожедніш було на хліб, як торік. Екатер. у.
Печарка, -ки, ж. = печериця. Угор.
Підуст, -та, м. піду́ства, -ви, ж. Рыба. Chondrostoma nasus. Вх. Пч. II. 19.
Подзюрити, -рю́, -ри́ш, гл. Полить струей. Он знов крізь стелю подзюрило. О сильномъ дождѣ: полить. А тут. знов подзюрив дорщ. О. 1862. І. 59.
Тьмано-зелений, -а, -е. Темно-зеленый. Аж тьмано-зелена озимина. Черк. у.
Холонути, -ну, -неш, гл. Стынуть, охлаждаться. Нехай борщ холоне. Н. Вол. у. холо́не серце, — у серці. Сердце замираетъ; страшно. Ном. № 4344. Холоне серце, як згадаю, що не в Украйні поховають, що не в Украйні буду жить. Шевч. 396.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.