Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юга

Юга, -ги, ж. Родъ сухого тумана въ жаркій лѣтній день, — кажется, будто воздухъ смѣшанъ съ голубоватымъ дымомъ. Юга — це Петро вівці жене. Мнж. 157. У юзі сонце бреде. Черк. у. Як юга повів, — гречка уся пропаде. Нѣжин. у. Юга йде, — чи не горить де село, або що. Черк. у.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 531.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮГА"
Вовцюган, -на, м. = вовцюга. Желех.
Гойно нар. Щедро, роскошно, изобильно. Гойно приймати гостей. Жити гойно. Чуб. ІІІ. 371. Та вона у мене так жила гойно: не знала ніякої роботи. Уман. у.
Джереґе́ля, -лі, ж. 1) Коса на головѣ, сложенная вѣнкомъ. Котл. Ен. Словарь 8. Сплетенная изъ трехъ полосъ коса. Вас. 204. Встрѣчается преимущ. во мн. ч. Тут заплітали джереґелі, дробушечки на головах. Котл. Ен.
Конозити, -жу, -зиш, гл. 1) Корчить, морщить (въ работѣ). Мнж. 2) безл. Знобить? корчать? Бачу, що так його конозить. Уман. у.
Мазу́нчик, -ка, м. Ум. отъ мазун.
Перепхнути Cм. перепихати.
Тамбурковий, -а, -е. Шитый на тамбурну. Тамбуркова робота. Шейк.
Урвитель, -ля, м. Сорванецъ. Там такі урвителі, шо ні в одного сусіда яблука не вдержаться. Уман. у. Два сини, що росли урвителями при батькові. Св. Л. 275.
Хвилястогривий, -а, -е. Съ волнистой гривой, сь развѣвающейся гривой. Копиченько хвилястогривий його до віська не несе. Греб. 354.
Хирячка, -ки, ж. Болѣзнь. Хирячка напала Катрю, треба лічити. Полт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.