Годящий, -а, -е. 1) Пригодный, годный. Годящий на віник та на смітник, — совсѣмъ плохой. 2) Хорошій, доброкачественный, прочный. Коли годящий з його кінь — їдь на йому у Січ. А тут ще недостатки... що ні з чим і вирядити: ні сорочечки, ні одежинки годящої. Округ хутора — годящий вал. О человѣкѣ: хорошій, здоровый, крѣпкій. Нікого в поміч не просімо: годящі парні ти і я. О работникѣ: хорошо работающій, умѣлый. Годящий тесля.
Жиді́вчин, -на, -не. Еврейкинъ.
Крумчати, -чу, -чиш, гл. = крумкати. Гавран крумчит.
Ма́льство, -ва, с. Малолѣтство, дѣтство. Терпіла з мальства всяке зло.
Невважний, -а, -е. Невнимательный.
Покликувати, -кую, -єш, гл. = покликати. Голосно ми на свою браттю хуторян покликаємо.
Просвічений, -а, -е. Просвѣщенный; образованный. Україна вставала перед ним з своїм гордим, поетичним і добрим народом, багатим і просвіченим.
Самовільно, самовольно, нар. Своевольно. А в папері тому не велів нікому самовольно в Дніпрі утопати.
Ударяти, -ряю, -єш, сов. в. уда́рити, -рю, -риш, гл. 1) Употребляется лишь сов. в.: ударить, несов. въ очень рѣдкихъ случаяхъ. Ударив кулаком у стіну. Та вирвала травиченьку, та вдарила по личеньку. Ударив києм. Куля вдарила. ударити під личко, під лице. Ударить въ ухо. — на одліт. Приблизивъ правую руку къ лѣвому плечу, ударить отъ себя. Ударив мечем на одліт. І в погоду часом грім ударить. Дощ ударив та ше і з вітром. Треба про те нам дбати, щоб Господь дощиком ударив. ударити чоло́м. поклониться. Перші посли прийшли, хорошенько в хату ввійшли, та вдарили чолом перед нашим столом. — лихом об землю. Cм. лихо. 2) — на ко́го. Нападать, напасть. Наступить військо проти мене.... ударить на мене війною. 3) Только сов. в. — ногами, — гопака. Пуститься въ танецъ. Вельможна громада не втерпіла, ударила старими ногами. Посадила вража бада на трьох яйцях гусака, сама вийшла на вулицю та вдарила гопака. 4) — у дзвін. Зазвонить. Гей вдарили сумно-нагло у голосний дзвін. Ударили в дзвони. — в тимпани. Заиграть на тимпанахъ. Ударте в тимпани, у гуслі дзвоніте. — у струни. Ударить по струнамъ. Ой ударю ж зразу у струни живії. 5) — з гармати. Выстрѣлить изъ пушки. Вдарили з гармати. Также и объ иномъ огнестрѣльномъ оружіи. Ударив з рушниці, з пістоля. вдарила гармата. Выстрѣлила пушка, дала выстрѣлъ. Ой над річкою Самарою вдарили гармати. 6) вдаряти в багатство. Жить богато. У багатство не вдаряє, а чим має, тим витає. 7) вдаряти на що. Обращать вниманіе на что. Москаль на сльози не вдаря.
Шамотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Шелестѣть. Забрався в чужу солому та й шамотить.