Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щигликів

Щигликів, -кова, -ве Принадлежащій щеглу, щегленку. Медвідь косу зачесав да йде сповідати, буде тую щигликову матір мордувати. Грин. III. 664.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИГЛИКІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИГЛИКІВ"
Архикня́зь, -зя, м. Эрцгерцогъ (Галиц.). Желех.
Ді́рочка, -ки, ж. Ум. отъ дірка.
Круглий, -а, -е. Круглый. Гріш круглий — роскотиться. Ном. круглий хрещик. Игра, подобная горѣлкамъ. Ив. 55., Ум. кругленький.
Предці, предця, нар. Однако, тѣмъ не менѣе. Бо не всі ся пани родять, предці до щастя приходять. Гол. І. 304.
Прогонити, -ню, -ниш, сов. в. прогнати, -жену, -не́ш, гл. Прогонять, прогнать. Ох, жінко, каже чоловік, проженем ми цього барана. Рудч. Ск. І. 41. На божеє слово вони б насміялись, дурним би назвали, од себе б прогнали. Шевч. 9.
Ручина, -ни, ж. Рука. Ой ти, стара непе, та сядь коло мене, заклади ручину та й за пазушину. Чуб. V. 420.
Сільце, -ця́, с. Силокъ. Як би хто инший на тій ниві сільце поставив. Шевч. Cм. сіло.
Срібнозелений, -а, -е. Серебристо-зеленый. Під срібнозеленим.... листом ховались птиці. Щог. Сл. 142.
Стаднина, -ни, ж. Табунъ лошадей всякаго возраста.
Трістя, -тя, трісця, -ця, с. Трясина, тонкое мѣсто. Камен. у. Я хутко, миттю постараюсь в трістя його к чортам загнать. Котл. Ен. І. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩИГЛИКІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.