Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щебетун

Щебетун, -на, м. 1) Щебечущій. 2) Говорунъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 523.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТУН"
Безвинний, -а, -е. Невиновный, неповинный. К. Псал. 21. Не несе Бог нікого, хто б свидітелем був моєї безвинної смерти. Кв. Погибає безвинна людина. Грин. І. 68.
Гнівничка, -ки, женск. р. отъ гнівник. Желех.
Ґе́лка, -ки, ж. Шишка, опухоль. Гріх. згадувати на Різдво біб, бо будуть викидати ґелки на шиї. ЗЮЗО. II. 381.
Падалюк, -ка, м. = падалець. Вх. Пч. II. 16.
Печовий, -а́, -е́ Къ печи относящійся. Волч. у.
Підсліпа, -пи, об. Подслѣповатый. Той Юрко підсліпа.
Рантуховий, -а, -е. Изъ тонкой бумажной ткани. Сорочка рантухова. Федьк. Пов. 5.
Чмовхальниця, -ці, ж. Трепалка. Угор.
Шерітвас, -са и -су, м. Чанъ.
Штрикати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Колоть, пырять, тыкать. Штрика в усі. Ном. № 8400. 2) Прыгать. Почерез ті колоди він штрикав. Гн. II. 239.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕБЕТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.