Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щебеташечка

Щебеташечка, -ки, ж. Ум. отъ щебеташка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 523.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТАШЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТАШЕЧКА"
Весела, -лої, ж. = веселка. Вх. Зн. 6.
Відбріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відбрехатися, -шуся, -шешся, гл. Отдѣлываться ложью, оправдываться, оправдаться при помощи лжи, вывернуться изъ бѣды ложью. Прийшовши додому, тяжко їй було відбріхуватись перед матір'ю, що не принесла ягідок; бо зроду не брехавши ні в чім, не знала як і викрутитись. Кв. І. 45. Брехнею не відбрешешся. Ном. № 6796.
Відростання, -ня, с. Отростаніе. Харьк.
Друкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Печатать.
Кипарисовий, -а, -е. Кипарисный, кипарисовый. Роздаю всім кипарисові хрестики та пляшечки з почаєвською водою. Левиц. ПЙО. І. 387.
Комашниця, -ці, ж. Муравейникъ. Канев. у.
Кунштація, -ції, ж. Декораціи, сценическая обстановка. Дія третя. Кунштація та ж. О. 1861. XI. Кух. 29.
Опірці нар. Опираясь. опірці ходити. Ходить, опираясь на разные предметы. Опірці по хаті ходе. Н. Вол. у.
Причільник, -ка, м. Часть очіпка (охватывающая лобъ?) КС. 1893. XII. 449.
Удівати, -ва́ю, -єш, сов. в. удіти, удіну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Вділа на себе та жупан синенький. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕБЕТАШЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.