Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щабель

Щабель, -бля, м. Перекладина въ передвижной лѣстницѣ, также въ полудрабку. Рудч. Чп. 250. Чуб. VII. 403. Упала з драбини, щабель уломився.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 522.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАБЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАБЕЛЬ"
Бабкува́тий, -а, -е. 1) Старообразный, морщинистый. Він став зовсім бабкуватий. Н. Вол. у. 2) Бабкува́та. Немного занимающаяся знахарствомъ. Вона инколи помогала людям од хвороби — бабкувата, значить, була. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Бочастий, -а, -е. Толстобокій Сиві воли поздихають і бочасті корови. Гол. І. 314.
Визублюватися, -блююся, -єшся, с. в. визубитися, -блюся, -бишся, гл. Зазубриваться, зазубриться. Уман. I. 240.
Закупи́ти Cм. закупати.
Кальний, -а, -е. Грязный, нечистый. В ремесника золота рука, та кальний рот. Ном. № 410. Як загнали ляхів в кальнії болота. Лукаш. 57. Шлях кальний, — коні ледве-ледве сунуть. Мир. ХРВ. 298.. Cм. калний.
Орач, -ча, м. 1) Пахарь. Взали би-сьмо багача, то не буде орача. Чуб. V. 977. 2) Птица. Луговой жаворонокъ Alanda arvensis. Вх. Пч. II. 8.
Перелляти, -лля́ю, -єш, гл. = перелити.
Руйнувина, -ни, ж. Разореніе, запустѣніе. Там смертня тінь, непоряд, руйнувина. К. Іов. 23.
Тіленький, -а, -е. Вотъ такой маленькій. Шейк.
Трояковий, -а, -е. Троякій, тройной.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩАБЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.