Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видюк, -ка, м. Макъ-самосѣйка, Papaver Rhoeas.
Гвор, -ра, м. Клинья въ штанахъ. Гол. Од. 66.
Гордови́на, -ни, ж. Раст. а) = Гордина. ЗЮЗО. І. 141. Вх. Пч. II. 37. б) Malva crispa. Вх. Пч. І. 11. З инших овочів найбільше ідять вигині, дальше дерен, черемху, гордовину. МУЕ. І. 109. Пішов у ліс... Чи горіх знайде хлопець, чи китицями гордовину.... Св. Л. 211. Ой у городі та гордовина, на гордовині та зозуленька. Чуб. V. 727. 2) = Гордівниця. Ой дівчино-гордовино, гордуєш ти мною. Чуб. V. 727. 3) = Городина. Желех.
Дозоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. дозолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Оканчивать, окончить позолоту. На дворі просо молотят, а в хаті косу золотят; на дворі домолочуют, а в хаті дозолочуют. Грин. ІІІ. 509.
Конопляник, -ка, м. = конопельник. Вх. Лем. 426.
Літо́рост, -ту, м. = літоросток. Вх. Зн. 33.
Обідник, -ка, м. = обидник. Грин. І. 22.
Тутенька, тутеньки, нар. Ум. отъ тут.
Урбарія, -рії, ж. Денежная повинность, платимая помѣщику. Урбарія великая та й панщини три дні. Гол. II. 304. Ми урбарію подаймо, оплату худобну, грунт і хату оплатім та сидім при дому. Гол. ІІІ. 41.
Худібка, худібонька, худібочка, -ки, ж. Ум. отъ худоба.