Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкурник

Шкурник, -ка, м. Шкуродеръ. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКУРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКУРНИК"
Бистрощокий, -а, -е. .? Чого прийшов, бистрощокий? Грин. III. 680.
Жа́сно нар. = жаско.
Залу́бка, -ки, ж. = залу́биці.
Небіжчиця, -ці, ж. Покойница. Молодиці небожчицю убірали. МВ. (О. 1862. І. 91).
Обвістити Cм. обвіщати.
Поратувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасти, помочь. Поратівнику божий, поратуй мене! Шух. І. 38.
Поросплющувати, -щуємо, -єте, гл.очі. Раскрыть глаза (о многихъ).
Приговірка, -ки, ж. = приповідка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Причвалати, -ла́ю, -єш, гл. Прибрести. Еней по берегу попхався.... аж гульк — і в город причвалав. Котл. Ен. І. 15.
Хурчати, -чу, -чиш, гл. Жужжать отъ быстраго вращенія. Давай прясти, аж веретено хурчить. Рудч. Ск. І. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКУРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.