Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гармидер, -ру, м. Шумъ, крикъ, тревога, безпорядокъ, смятеніе. Гармидер, галас, гам у гаї. Шевч. 334. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Г. Арт. (О. 1861. III. 103).
Дри́вотень, -тня, м. = дрівітня. Екатер. у. (Залюбовск.).
Замайструва́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Увлечься мастерствомъ.
Кунка, -ки, ж. Ум. отъ куна.
Отоплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. отопи́тися, -плюся, -пишся, гл. Отапливать, отопить свое жилье. Отопитись нічим. Г. Барв. 448. Треба і отопитись, і одягтись, і прогодуватись. Г. Барв. 98.
Понадряпувати, -пую, -єш, гл. Нацарапать (во множествѣ).
Пундючитися, -чуся, -чишся, гл. = бундючитися. О. 1862. І. 53.
Ткачів, -чева, -ве Принадлежащій ткачу.
Турляти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать; гонять. Cм. туряти. Баба її турляє: хоч би ти причепурилась. Рудч. Ск. II. 48. Турляв один одного, аж сторч летіли. Сама ганяє, жениха турляє, — купує, крає. МВ. (О. 1862. III. 50).
Шмальний, -а́, -е́ Жгучій, рѣзкій (о вѣтрѣ). Камен. у.