Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкорина

Шкорина, -ни, ж. = скорина. Ум. шкоринка, шкориночка. Скачу, скачу діда за шкоринку хліба. Ном. № 12296.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКОРИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКОРИНА"
Балик, (-ка?), м. Балыкъ. МУЕ. I. 48. (Добруджа).
Вішеляк, -ка, м. Повѣшенный. Вх. Лем. 399.
Віячка, -ки, ж. Лопата для провѣиванія зерна. Шух. I. 166.
Геніяльний, -а, -е. Геніальный. Левиц. І. 338.
Ґо́лка, -ки, ж. Пшеница, имѣющая колосья безъ остей. Камен. у.
За́гарь, -рю, м. и за́гарь, -рі, ж. Угаръ отъ горящихъ углей. Вх. Зн. 18.
Заги́б, -бу, м. Погибель. Вх. Зн. 18.
Зарі́ння, -ня, с. = зарінок. Желех.
Проголодувати, -ду́ю, -єш, гл. Проголодать. Проголодувала з тиждень (шукаючи заробітку), та з тим і додому прийшла. Кіевск. у.
Розсумуватися, -муюся, -єшся, гл. Затосковать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКОРИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.