Виткнути, -ся. Cм. витикати, -ся.
Замили́тися 2, -лю́ся, -лишся, гл. = помилитися.
Легко́ду́х, -ха, м. 1) Изнѣженный, слабый человѣкъ. 2) Малодушный человѣкъ. Тілько легкодухам здається, що наша сила ніщо, супротив тієї сили, що рине на нас. «Гей, хто зо мною вийде битись, покоштувати стусанів?»... Дарес довгенько дожидався, мовчали всі, ніхто не йшов, з ним всякий битися боявся, собою страху всім задав. « Так ви, бачу, всі легкодухи, передо мною так як мухи і пудохвети наголо!». Легкодухів між ними не буває: ні слово нас, ні діло не злякає.
Мітли́ще, -ща, с. Древко для метлы.
Напога́нити Cм. напоганювати.
Пасинок, -нка, м.
1) = пасерб.
2) Побочные побѣги на растеніяхъ.
Пообступати, -па́ю, -єш, гл. Обступить (во множествѣ).
Попелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Рыться въ землѣ, въ сорѣ (о курицѣ).
Потертися, -труся, -тре́шся, гл.
1) Потереться. Вже не одна гірлянда на голові потерлася на сіно.
2) Помяться, побыть въ нерѣшительности. Старости потерлись, пом'ялись, а з хати не йдуть, мов ще чого ждуть.
Унуча, -чати, с. Внучекъ. І внучатам із клуночка гостинці виймала. Ум. унучатко.