Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бобалька, -ки, ж. Клецка, родъ галушки. Вх. Лем. 393.
Досма́лювати, -люю, -єш, сов. в. досмали́ти, -лю́, -лиш, гл. = дошмалити.
Доступни́й, -а, -е. 1) Доступный. Люде живуть доступні такі, привітні. МВ. ІІ. 96. 2) Умѣющій легко ко всякому проникнуть, втереться въ довѣріе. Се провідала та Катря, облетавши села: жінка хитра, доступная, гарна і весела; хоть до кого підлеститься і що хоче знає, тайну з серця, слово з рота, де бажа, виймає. Мкр. Н. 7—8.
На́кри́во нар. 1) Въ сторону, вкривь. Накриво цілиш. ЗОЮР. І. 317. 2) говорити накриво. Противорѣчить. І не говори накриво, — вона зараз на цабе. Ном. № 2675.
Небір, -ра, м. = небіж. Ум. небо́рейко. Вх. Зн. 41.
Обіз, обозу, м. = обоз. За татарми обіз іде, за обозом — кінь турецький. Гол. I. 97.
Підпалак, -ка, м. Перепелъ. Вх. Лем. 449.
Понадкладати, -да́ю, -єш, гл. Отложить часть (во множествѣ).
Синява, -ви, ж. Синева. Г. Барв. 217. Україна зникала в синяві. К. Дз. 155.
Удівонька, удівочка, -ки, ж. Ум. отъ удова. Вдовушка.