Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шишечка

Шишечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ шишка. 2) Родъ пирожнаго. Маркев. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 497.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИШЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИШЕЧКА"
Батенько, -ка
Вивіз, -возу, м. = узвіз. Вх. Зн. 72.
Мордува́ння, -ня, с. Мученіе, истязаніе, пытка.
Незлагіодний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Повизолочувати, -чую, -єш, гл. Позолотить (во множ.). Такі повизолочувані усе пам'ятники.
Позацвітитися, -таємося, -єтеся, гл. = позацвітати. На полиці паляниці позацвітались. Чуб. V. 1171.
Пороскочувати, -чую, -єш, гл. Раскатить (во множествѣ).
Посуконщина, -ни, ж. Сукно изъ чистыхъ шерстяныхъ нитокъ.
Удрати, -ся. Cм. вдирати, -ся.
Шпакуватий, -а, -е. 1) О человѣкѣ: съ просѣдью. Голова шпакувата, та думка клята. Ком. Пр. № 388. 2) О конѣ: темносѣрый. Шпакуватий кінь. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИШЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.