Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валиво, -ва, с. Корыто. Желех.
Ги.. Если нѣтъ слова на ги,. Cм. на гі.
Заховання, -ня, с. Сохраненіе. Левиц. І.
Звінча́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Обвѣнчаться. Я з дороги повернуся та й з тобою звінчаюся. Чуб. V. 62.
Здавні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Устарѣть.
Ладом Cм. лад.
Обмолот, -ту, м. Окончаніе молотьбы.
Пинявий, -а, -е. Кропотливый, медленный. Пір'я дерти — пинява робота.
Покувати, -ку́ю, -є́ш, гл. 1) Сковать, выковать (во множествѣ). Да покувала б я, да позолотила золотії крилечка. Мет. 146. Покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла. АД. І. 1. 2) Подковать (многихъ). Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твою біль поїду. Чуб. III. 470. Вчився робити, черевичків шити. І пошив, покував. Мил. 45. 3) Перестать куковать (о кукушкѣ). Уже зозуленьки та й покували, соловієчки пощебетали. Чуб. V. 802.
Теліпайло, -ла, с. 1) Висящій, качающійся предметъ. 2) Безполезный, лишній человѣкъ.