Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шипотіти

Шипотіти, -почу, -ти́ш, гл. Шипѣть. Шипотить гадюка. Мкр. Н. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 495.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИПОТІТИ"
Відпустити Cм. відпускати.
Гільтяй, -тяя, м. и пр. = гультяй и пр.
Задува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заду́ти, -дму́, ме́ш, гл. Задувать, задуть. На ніч стануть світло задувати. Макс. (1834), 158.
Му́шка 1, -ки, ж. соб. Мошки. Мушка не дає скотині пастися. Зміев. у.
Обночуватися, -чуюся, -єшся, гл. Стать на ночлегъ.
Писаренко, -ка, м. Сынъ писаря. Галасають і читають дяк і дяченята, писарь сельський, писаренко й деякі хлоп'ята. Мкр. Н. 25.
Полежаха, -хи, ж. Лѣнтяйка, лежебока. Я не яка небудь полежаха. Зміев. у.
Пообволікати, -ка́ю, -єш, гл. Обволочить (во множествѣ).
Розшкепити, -плю, -пиш, гл. Расколоть, разщепить. Вх. Лем. 463.
Страждати, -даю, -єш, гл. Страдать. Страждала твоя мати так довго. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.