Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. викуватися, -куюся, -єшся, гл. Выковываться, выковаться. Аф. 330.
Котеня, -ня́ти, с. = кошеня.
Нажи́ва, -ви, ж. Пожива. У нашому селі е нажива старшині. Волч. у.
Патиччя, -чя, с. соб. Палки, мелкій хворостъ. Хотин. у.
Поперестарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Перестарѣть (о многихъ).
Порплиця, -ці, ж. 1) Желѣзная планка въ верхнемъ мельничномъ камнѣ, въ нее входитъ верхній конецъ веретена, вращающаго жерновъ. Вас. 179. Мик. 481. Kolb. І. 61. 2) мн. Струпья на головѣ. ЗЮЗО. І. 173.
Поштовхати, -ха́ю, -єш, гл. Потолкать. Рудч. Ск. І. 125.
Ужалувати, -лую, -єш, гл. Пожалѣть. Не вжалуєш батька в наймах. Ном. № 5186.
Хабатарня, -ні, ж. Заводъ для вычинки козьихъ шкуръ.
Чемерчина, -ни, ж. = чемерка. Чемерчина по коліна, що дівчина шила. Грин. III. 177.