Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилапати, -паю, -єш, гл. Выискать, найти. Ми у лісі вилапали добрих дубків, та дорогі вражі. Волч. у.
Дань, -ні, ж. Дань. Колись був у Київі якийсь князь, лицар, і був коло Київа змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. ЗОЮР. II. 27. Дізнались турки, злі недовірки, підписалися до Почаїва що-году дань давати. Чуб. І. 161.
Запа́лення, запалі́ння, -ня, с. 1) Воспаленіе. Це у мене було запалення ока. Терск. обл. 2) Воспламененіе; пылъ. Замши ня серця трудно угасити. Чуб. V. 69.
Здви́ження, -ня, с. Здвиг 2. ХС. І. 78. ра́кове здви́ження. Такъ отвѣчаютъ тому, кто доискивается праздника тогда, когда его нѣтъ. Грин. І. 242.
Злущити Cм. злущувати.
Повирізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Отличиться, отдѣлиться (о многихъ).
Пороспорювати, -рюю, -єш, гл. Распороть (во множествѣ).
Провіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. провірити, -рю, -риш, гл. = перевіряти, перевірити.
Чмовх, -ха, м. Поползень, Sitta euroраеа. Вх. Лем. 483.
Щиглячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щеглу. по щиглячій. Какъ щеголъ. Співав би гарно по щиглячій. Гліб.